небалакучість

НЕБАЛАКУ́ЧІСТЬ, чості, ж.

Абстр. ім. до небалаку́чий.

Небалакучість Романа Денисовича вчитель фізики взяв під сумнів (О. Підсуха).

Значення в інших словниках

1. небалакучість — небалаку́чість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. небалакучість — -чості, ж. Абстр. ім. до небалакучий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. небалакучість — НЕБАЛАКУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до небалаку́чий. Небалакучість Романа Денисовича вчитель фізики взяв під сумнів (Підс., Віч-на-віч, 1962, 27).  Словник української мови в 11 томах