Словник української мови у 20 томах

небезтурботний

НЕБЕЗТУРБО́ТНИЙ, а, е.

Обтяжений певними турботами.

Рости небезтурботною дитиною;

// Не позбавлений турбот.

Небезтурботне життя.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. небезтурботний — небезтурбо́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. небезтурботний — -а, -е. Який все ж чимось заклопотаний, переймається якимись клопотами.  Великий тлумачний словник сучасної мови