небезтурботний

небезтурбо́тний

-а, -е.

Який все ж чимось заклопотаний, переймається якимись клопотами.

Значення в інших словниках

1. небезтурботний — небезтурбо́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. небезтурботний — НЕБЕЗТУРБО́ТНИЙ, а, е. Обтяжений певними турботами. Рости небезтурботною дитиною; // Не позбавлений турбот. Небезтурботне життя.  Словник української мови у 20 томах