небезуспішний

небезуспі́шний

-а, -е.

Який має певний успіх, дає бажані наслідки.

Значення в інших словниках

1. небезуспішний — небезуспі́шний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. небезуспішний — НЕБЕЗУСПІ́ШНИЙ, а, е. Який має певний успіх, дає бажані наслідки. Розвідцентри, які оформляли “липу”, для машинопису мали відносно невелику кількість друкарських машинок і осіб, котрі заповнювали підробки. Небезуспішними були ідентифікація перших і почерк других (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. небезуспішний — НЕБЕЗУСПІ́ШНИЙ, а, е. Який має певний успіх, дає бажані наслідки.  Словник української мови в 11 томах