небезуспішний

НЕБЕЗУСПІ́ШНИЙ, а, е.

Який має певний успіх, дає бажані наслідки.

Розвідцентри, які оформляли “липу”, для машинопису мали відносно невелику кількість друкарських машинок і осіб, котрі заповнювали підробки. Небезуспішними були ідентифікація перших і почерк других (із журн.).

Значення в інших словниках

1. небезуспішний — небезуспі́шний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. небезуспішний — -а, -е. Який має певний успіх, дає бажані наслідки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. небезуспішний — НЕБЕЗУСПІ́ШНИЙ, а, е. Який має певний успіх, дає бажані наслідки.  Словник української мови в 11 томах