неблизький
НЕБЛИЗЬКИ́Й, а́, е́.
Який міститься або відбувається далеко від чого-небудь; далекий.
Лети і ти, лети і ти [орлице] На ті неблизькі землі (П. Усенко);
// Який має велику довжину; довгий.
В неблизьку пустилися [гості] путь і, вдосталь наковтавшись степової порохняви, витираються тепер хусточками, збившись біля церковної паперті (О. Гончар);
Він був з далекої Хенані, куди від нас неблизький шлях (В. Сосюра).
Словник української мови (СУМ-20)