неблизький
НЕБЛИЗЬКИ́Й, а́, е́.
Який міститься або відбувається далеко від чого-небудь; далекий.
Лети і ти, лети і ти [орлице] На ті неблизькі землі (П. Усенко);
// Який має велику довжину; довгий.
В неблизьку пустилися [гості] путь і, вдосталь наковтавшись степової порохняви, витираються тепер хусточками, збившись біля церковної паперті (О. Гончар);
Він був з далекої Хенані, куди від нас неблизький шлях (В. Сосюра).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неблизький — неблизьки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- неблизький — -а, -е. Який міститься або відбувається далеко від чого-небудь. || Який має велику довжину; довгий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неблизький — ДАЛЕ́КИЙ (який міститься, існує, відбувається тощо на значній відстані від когось, чогось), ДА́ЛЬНІЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, НЕБЛИЗЬКИ́Й, ДАЛЕЧЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ДАЛЕЧЕ́ННИЙ підсил. розм., ВІДЛЕ́ГЛИЙ рідше; ГЛИБО́КИЙ (далекий від центру). Словник синонімів української мови
- неблизький — НЕБЛИЗЬКИ́Й, а́, е́. Який міститься або відбувається далеко від чого-небудь. Лети і ти, лети і ти [орлице] На ті неблизькі землі (Ус., Листя.., 1956, 72); // Який має велику довжину; довгий. Словник української мови в 11 томах