неблизький

ДАЛЕ́КИЙ (який міститься, існує, відбувається тощо на значній відстані від когось, чогось), ДА́ЛЬНІЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, НЕБЛИЗЬКИ́Й, ДАЛЕЧЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ДАЛЕЧЕ́ННИЙ підсил. розм., ВІДЛЕ́ГЛИЙ рідше; ГЛИБО́КИЙ (далекий від центру). Євген глянув на далекий берег, який вони недавно покинули (О. Донченко); — Дорога дальня, — каже Коханиха, — і холодний вітер віє; мабуть, притомились (Марко Вовчок); Чути грім віддаленого бою (В. Собко); Неблизький світ Гетьманське. Набив (Чіпка) добре ноги (Панас Мирний); А там, на схід, у далечезній подині простелялись ферганські степи (І. Ле); Сади нагоряні, луги відлеглі В бетоні, склі.. Простелять творчості нової тло (М. Зеров); Глибока провінція.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неблизький — неблизьки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неблизький — -а, -е. Який міститься або відбувається далеко від чого-небудь. || Який має велику довжину; довгий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неблизький — НЕБЛИЗЬКИ́Й, а́, е́. Який міститься або відбувається далеко від чого-небудь; далекий. Лети і ти, лети і ти [орлице] На ті неблизькі землі (П. Усенко); // Який має велику довжину; довгий. Словник української мови у 20 томах
  4. неблизький — НЕБЛИЗЬКИ́Й, а́, е́. Який міститься або відбувається далеко від чого-небудь. Лети і ти, лети і ти [орлице] На ті неблизькі землі (Ус., Листя.., 1956, 72); // Який має велику довжину; довгий. Словник української мови в 11 томах