небоязкий

НЕБОЯЗКИ́Й, а́, е́.

Який нічого не боїться; досить сміливий.

Зграйка невеличких рибок, неквапливих і небоязких, пропливла зовсім близько від Васиних очей (В. Собко);

Петрусь був хлопець небоязкий (Грицько Григоренко).

Значення в інших словниках

1. небоязкий — небоязки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. небоязкий — див. БЕЗСТРАШНИЙ; сов. небоязливий.  Словник синонімів Караванського
3. небоязкий — див. хоробрий  Словник синонімів Вусика
4. небоязкий — -а, -е. Який нічого не боїться; досить сміливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. небоязкий — СМІ́ЛИ́ВИЙ (який не знає страху, не боїться небезпеки), СМІ́ЛИЙ рідше, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙ підсил., МУ́ЖНІЙ підсил., БЕЗСТРА́ШНИЙ підсил., НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ВІДЧАЙДУ́ШНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
6. небоязкий — НЕБОЯЗКИ́Й, а́, е́. Який нічого не боїться; досить сміливий. Зграйка невеличких рибок, неквапливих і небоязких, пропливла зовсім близько від Васиних очей (Собко, Скеля.., 1961, 119); Петрусь був хлопець небоязкий (Григ., Вибр., 1959, 130).  Словник української мови в 11 томах