небоязливий

НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, а, е.

Те саме, що небоязки́й.

Кожен раз Мартинко остережував [остерігав] не говорити голосно, але й сам сміявся з того, заохочуваний небоязливим Богданом (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. небоязливий — небоязли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. небоязливий — див. хоробрий  Словник синонімів Вусика
3. небоязливий — -а, -е. Те саме, що небоязкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. небоязливий — СМІ́ЛИ́ВИЙ (який не знає страху, не боїться небезпеки), СМІ́ЛИЙ рідше, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙ підсил., МУ́ЖНІЙ підсил., БЕЗСТРА́ШНИЙ підсил., НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ВІДЧАЙДУ́ШНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
5. небоязливий — НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що небоязки́й. Кожен раз Мартинко остережував [остерігав] не говорити голосно, але й сам сміявся з того, заохочуваний небоязливим Богданом (Ле, Хмельницький, І, 1957, 192).  Словник української мови в 11 томах