небоязливий

НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що небоязки́й.

Кожен раз Мартинко остережував [остерігав] не говорити голосно, але й сам сміявся з того, заохочуваний небоязливим Богданом (Ле, Хмельницький, І, 1957, 192).

Значення в інших словниках

1. небоязливий — небоязли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. небоязливий — див. хоробрий  Словник синонімів Вусика
3. небоязливий — -а, -е. Те саме, що небоязкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. небоязливий — НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що небоязки́й. Кожен раз Мартинко остережував [остерігав] не говорити голосно, але й сам сміявся з того, заохочуваний небоязливим Богданом (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
5. небоязливий — СМІ́ЛИ́ВИЙ (який не знає страху, не боїться небезпеки), СМІ́ЛИЙ рідше, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙ підсил., МУ́ЖНІЙ підсил., БЕЗСТРА́ШНИЙ підсил., НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ВІДЧАЙДУ́ШНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови