небоязко

НЕБО́ЯЗКО. Присл. до небоязки́й.

— Де тинялася до півночі? — надавав собі злості Антип. — На комсомольських зборах, — небоязко відповіла Наталка (Логв., Літа.., 1960, 71).

Значення в інших словниках

1. небоязко — небо́язко прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. небоязко — Присл. до небоязкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. небоязко — НЕБО́ЯЗКО. Присл. до небоязки́й. – Де тинялася до півночі? – надавав собі злості Антип. – На .. зборах, – небоязко відповіла Наталка (В. Логвиненко).  Словник української мови у 20 томах