небоязко
НЕБО́ЯЗКО. Присл. до небоязки́й.
— Де тинялася до півночі? — надавав собі злості Антип. — На комсомольських зборах, — небоязко відповіла Наталка (Логв., Літа.., 1960, 71).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- небоязко — небо́язко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- небоязко — Присл. до небоязкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- небоязко — НЕБО́ЯЗКО. Присл. до небоязки́й. – Де тинялася до півночі? – надавав собі злості Антип. – На .. зборах, – небоязко відповіла Наталка (В. Логвиненко). Словник української мови у 20 томах