небоязко
НЕБО́ЯЗКО.
Присл. до небоязки́й.
– Де тинялася до півночі? – надавав собі злості Антип. – На .. зборах, – небоязко відповіла Наталка (В. Логвиненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- небоязко — небо́язко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- небоязко — Присл. до небоязкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- небоязко — НЕБО́ЯЗКО. Присл. до небоязки́й. — Де тинялася до півночі? — надавав собі злості Антип. — На комсомольських зборах, — небоязко відповіла Наталка (Логв., Літа.., 1960, 71). Словник української мови в 11 томах