небоязко —
Присл. до небоязкий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
небоязко —
НЕБО́ЯЗКО. Присл. до небоязки́й. – Де тинялася до півночі? – надавав собі злості Антип. – На .. зборах, – небоязко відповіла Наталка (В. Логвиненко).
Словник української мови у 20 томах
небоязко —
НЕБО́ЯЗКО. Присл. до небоязки́й. — Де тинялася до півночі? — надавав собі злості Антип. — На комсомольських зборах, — небоязко відповіла Наталка (Логв., Літа.., 1960, 71).
Словник української мови в 11 томах