неважко
НЕВА́ЖКО.
Присл. до неважки́й 2;
// у знач. безос. пред. Не становить труднощів.
Неважко уявити собі окрему кінокартину на дві серії про подорож діда Григорія на Далекий Схід в пошуках тиші й назад (О. Довженко);
Коли серця одним горять гарячим почуттям, то спільну мову відшукать неважко тим серцям (І. Гончаренко).
Словник української мови (СУМ-20)