неважко
НЕВА́ЖКО. Присл. до неважки́й 2;
// у знач. присудк. сл. Не становить труднощів.
Неважко уявити собі окрему кінокартину на дві серії про подорож діда Григорія на Далекий Схід в пошуках тиші й назад (Довж., І, 1958, 76);
Коли серця одним горять гарячим почуттям, то спільну мову відшукать неважко тим серцям (Гонч., Вибр., 1959, 307).
Словник української мови (СУМ-11)