невблаганно
НЕВБЛАГА́ННО.
Присл. до невблага́нний.
Яка велика війна! Вона невблаганно втягує в себе все живе, молоде, здорове і з'їдає (О. Довженко);
Чути шум зливи, що невблаганно насувається на Слободу (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)НЕВБЛАГА́ННО.
Присл. до невблага́нний.
Яка велика війна! Вона невблаганно втягує в себе все живе, молоде, здорове і з'їдає (О. Довженко);
Чути шум зливи, що невблаганно насувається на Слободу (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)