неввічливо

НЕВВІ́ЧЛИВО.

Присл. до невві́чливий.

Доки ждалося музики, стало ще нудніше. І не пилось, і не їлось. Але ж і встати та піти, як ці бовкуни, теж було неввічливо (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. неввічливо — невві́чливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. неввічливо — Присл. до неввічливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неввічливо — Невві́чливо, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. неввічливо — НЕВВІ́ЧЛИВО. Присл. до невві́чливий. [Романюк:] Надіє, що з тобою? Представляєш інтелігенцію нашого села, а так неввічливо розмовляєш з керівництвом (Корн., II, 1955, 202).  Словник української мови в 11 томах