Словник української мови в 11 томах

неввічливо

НЕВВІ́ЧЛИВО. Присл. до невві́чливий.

[Романюк:] Надіє, що з тобою? Представляєш інтелігенцію нашого села, а так неввічливо розмовляєш з керівництвом (Корн., II, 1955, 202).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. неввічливо — невві́чливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. неввічливо — Присл. до неввічливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неввічливо — НЕВВІ́ЧЛИВО. Присл. до невві́чливий. Доки ждалося музики, стало ще нудніше. І не пилось, і не їлось. Але ж і встати та піти, як ці бовкуни, теж було неввічливо (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  4. неввічливо — Невві́чливо, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)