неввічливість

НЕВВІ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до невві́чливий;

// Неввічливий вчинок, неввічлива поведінка.

— Я думав, ти мені її [книгу] подаруєш. — Ні, — відказав Шартен. — Ходімо! Барні не став наполягати, хоча така неввічливість була для нього трохи несподіваною (Собко, Стадіон, 1954, 296).

Значення в інших словниках

1. неввічливість — невві́чливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. неввічливість — -вості, ж. Абстр. ім. до неввічливий. || Неввічливий вчинок, неввічлива поведінка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неввічливість — НЕВВІ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до невві́чливий. Часто іммігранти, які не встигли або не захотіли вивчити англійської, скаржаться на недружелюбність, неввічливість канадців (з газ.); Можна постраждати не за сміливість, а за неввічливість (з газ.  Словник української мови у 20 томах
4. неввічливість — Невві́чливість, -вости, -вості, -вістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)