неввічливість
НЕВВІ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до невві́чливий;
// Неввічливий вчинок, неввічлива поведінка.
— Я думав, ти мені її [книгу] подаруєш. — Ні, — відказав Шартен. — Ходімо! Барні не став наполягати, хоча така неввічливість була для нього трохи несподіваною (Собко, Стадіон, 1954, 296).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неввічливість — невві́чливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- неввічливість — -вості, ж. Абстр. ім. до неввічливий. || Неввічливий вчинок, неввічлива поведінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неввічливість — НЕВВІ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до невві́чливий. Часто іммігранти, які не встигли або не захотіли вивчити англійської, скаржаться на недружелюбність, неввічливість канадців (з газ.); Можна постраждати не за сміливість, а за неввічливість (з газ. Словник української мови у 20 томах
- неввічливість — Невві́чливість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)