неввічливо
НЕВВІ́ЧЛИВО. Присл. до невві́чливий.
[Романюк:] Надіє, що з тобою? Представляєш інтелігенцію нашого села, а так неввічливо розмовляєш з керівництвом (Корн., II, 1955, 202).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неввічливо — невві́чливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- неввічливо — Присл. до неввічливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неввічливо — НЕВВІ́ЧЛИВО. Присл. до невві́чливий. Доки ждалося музики, стало ще нудніше. І не пилось, і не їлось. Але ж і встати та піти, як ці бовкуни, теж було неввічливо (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- неввічливо — Невві́чливо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)