1. Словник української мови в 11 томах

неввічливий

НЕВВІ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який нехтує правилами пристойності, не виявляє уважності, люб’язності; нечемний.

Іван був і досі неввічливий, а тепер ще гірший став (Федьк., Буковина, 1950, 63);

— Про вас говорять, панно Маню, що внаслідок вашої, як ви самі сказали "емансипації", дуже неввічливі проти мужчин (Коб., III, 1956, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неввічливий — невві́чливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неввічливий — Нечемний, невихований, некоректний, нетактовний, с. грубий, неотесаний; (неґалянтний) неґречний. Словник синонімів Караванського
  3. неввічливий — див. грубий Словник синонімів Вусика
  4. неввічливий — -а, -е. Який нехтує правилами пристойності, не виявляє уважності, люб'язності; нечемний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. неввічливий — НЕВВІ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який нехтує правилами пристойності, не виявляє уважності, люб'язності; нечемний. Іван був і досі неввічливий, а тепер ще гірший став (Ю. Федькович); Не прихиляється моя душа до неї. Немоторна, нечепурна, неввічлива (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  6. неввічливий — ГРУ́БИЙ (який поводить себе нечемно; також про вдачу, поведінку й т. ін.), НЕЧЕ́МНИЙ, НЕВВІ́ЧЛИВИЙ, НЕГРЕ́ЧНИЙ, НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, РІЗКИ́Й, БРУТА́ЛЬНИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ підсил., ХАМОВИ́ТИЙ зневажл., СВИНУВА́ТИЙ зневажл., МУЖИКУВА́ТИЙ заст., зневажл. Словник синонімів української мови
  7. неввічливий — Невві́чливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)