неввічливий
невві́чливий
-а, -е.
Який нехтує правилами пристойності, не виявляє уважності, люб'язності; нечемний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неввічливий — невві́чливий прикметник Орфографічний словник української мови
- неввічливий — Нечемний, невихований, некоректний, нетактовний, с. грубий, неотесаний; (неґалянтний) неґречний. Словник синонімів Караванського
- неввічливий — див. грубий Словник синонімів Вусика
- неввічливий — НЕВВІ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який нехтує правилами пристойності, не виявляє уважності, люб'язності; нечемний. Іван був і досі неввічливий, а тепер ще гірший став (Ю. Федькович); Не прихиляється моя душа до неї. Немоторна, нечепурна, неввічлива (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
- неввічливий — ГРУ́БИЙ (який поводить себе нечемно; також про вдачу, поведінку й т. ін.), НЕЧЕ́МНИЙ, НЕВВІ́ЧЛИВИЙ, НЕГРЕ́ЧНИЙ, НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, РІЗКИ́Й, БРУТА́ЛЬНИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ підсил., ХАМОВИ́ТИЙ зневажл., СВИНУВА́ТИЙ зневажл., МУЖИКУВА́ТИЙ заст., зневажл. Словник синонімів української мови
- неввічливий — Невві́чливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- неввічливий — НЕВВІ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який нехтує правилами пристойності, не виявляє уважності, люб’язності; нечемний. Іван був і досі неввічливий, а тепер ще гірший став (Федьк. Словник української мови в 11 томах