невгамовно

НЕВГАМО́ВНО.

Присл. до невгамо́вний.

Його уява працює невгамовно, розвертає перед ним усе нові образи (І. Франко);

Софія ридала тяжко, невгамовно... аж тут раптом замовкла, мов голос їй порвався (Леся Українка);

Слухає [Ївга], як виє зле і безнадійно вітер, як шумить невгамовно дощ (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. невгамовно — невгамо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. невгамовно — див. безперервно  Словник синонімів Вусика
3. невгамовно — Присл. до невгамовний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невгамовно — НЕВГАМО́ВНО. Присл. до невгамо́вний. Його уява працює невгамовно, розвертає перед ним усе нові образи (Фр., IV, 1950, 28); Софія ридала тяжко, невгамовно… аж тут раптом замовкла, мов голос їй порвався (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах