невдавано
НЕВДА́ВАНО, НЕУДА́ВАНО.
Присл. до невда́ваний і неуда́ваний.
Був [Суліман] невдавано пригнічений смертю Аркадія (Ірина Вільде);
Покрокував [Юрко] собі на вулицю .. І все такий же удавано веселий. І все такий же неудавано нашорошений (І. Рябокляч).
Словник української мови (СУМ-20)