невдатно
НЕВДА́ТНО.
Присл. до невда́тний.
Так мало і так невдатно робив (М. Коцюбинський);
Бекон невдатно прийняв за позитивний ідеал те, що вже й Платонові здавалось занадто грубим (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)НЕВДА́ТНО.
Присл. до невда́тний.
Так мало і так невдатно робив (М. Коцюбинський);
Бекон невдатно прийняв за позитивний ідеал те, що вже й Платонові здавалось занадто грубим (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)