Словник української мови у 20 томах

невдогад

НЕВДОГА́Д, безос. пред., кому, розм.

Хто-небудь не догадується про щось; не спадає на думку кому-небудь щось.

Мені й невдогад, що клюшниця зводницею була (О. Кониський);

– А є такий закон, щоб лелек убивати?.. Начальник режиму погладжує міцну щіточку вусів. Йому й невдогад, звідки це аж сердите запитання (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. невдогад — невдога́д прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. невдогад — присудк. сл., розм. Не догадується хто-небудь, не спадає на думку кому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невдогад — НЕВДОГА́Д предик., кому, розм. (не здогадується хто-небудь, не спадає на думку кому-небудь), НЕВТЯМКИ́ розм. О, цей молочай! Нам і невдогад, а Василько добре знає, для чого він росте на світі (О.  Словник синонімів української мови
  4. невдогад — Невдога́д, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. невдогад — НЕВДОГА́Д, присудк. сл., розм. Не догадується хто-небудь, не спадає на думку кому-небудь. — О, цей молочай! Нам і невдогад, а Василько добре знає, для чого він росте на світі (Донч., V, 1957, 70); — Чом це, бабо, — внук пита, — Ви така огрядна?...  Словник української мови в 11 томах
  6. невдогад — Невдогад нар. Невдомекъ.  Словник української мови Грінченка