невдячний

НЕВДЯ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який не відчуває і не виявляє вдячності.

Той мені невдячний, котрого кохаю (П. Чубинський);

– Кажуть про нас, дорогі мому [моєму] серцю брати, що ви невдячні і неретельні; взяти гроші знаєте, а віддати і не мислите (О. Маковей);

– А чому ж ми, діти, стаємо такими невдячними до матерів за їх безсонні ночі, за важку тривогу материнства, за все, все, що вони вкладають у своїх дітей? (І. Цюпа).

2. Який не виправдовує затрачених на нього зусиль, покладених надій і т. ін.

Взагалі це дуже клопітна і невдячна справа – давати лікарські поради боягузам (О. Донченко);

Невдячним .. було це заняття, тяжко було читати, але він читав (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. невдячний — невдя́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невдячний — -а, -е. 1》 Який не відчуває і не виявляє вдячності. 2》 Який не виправдовує затрачених на нього зусиль, покладених надій і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невдячний — ДАРЕ́МНИЙ (який не дає сподіваних наслідків, не досягає мети), МА́РНИЙ, БЕЗПЛІ́ДНИЙ, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНИЙ, БЕЗУСПІ́ШНИЙ, НЕУСПІ́ШНИЙ рідше, НАДАРЕ́МНИЙ розм., ЗАДАРЕ́МНИЙ розм., ПУСТИ́Й розм., ПРОПА́ЩИЙ розм., ЗАПРОПА́ЛИЙ діал.  Словник синонімів української мови
4. невдячний — Невдя́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. невдячний — НЕВДЯ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який не відчуває і не виявляє вдячності. Той мені невдячний, котрого кохаю (Чуб., V, 1874, 321); — Кажуть про нас, дорогі мому [моєму] серцю брати, що ви невдячні і неретельні; взяти гроші знаєте, а віддати і не мислите (Мак., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
6. невдячний — Невдя́чний, -а, -е Неблагодарный. Ой невдячна ж, чи то ж мило, щоб ся серце так смутило. Чуб. V. 302.  Словник української мови Грінченка