невдячний

ДАРЕ́МНИЙ (який не дає сподіваних наслідків, не досягає мети), МА́РНИЙ, БЕЗПЛІ́ДНИЙ, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНИЙ, БЕЗУСПІ́ШНИЙ, НЕУСПІ́ШНИЙ рідше, НАДАРЕ́МНИЙ розм., ЗАДАРЕ́МНИЙ розм., ПУСТИ́Й розм., ПРОПА́ЩИЙ розм., ЗАПРОПА́ЛИЙ діал.; НЕВДЯ́ЧНИЙ (який не виправдовує затрачених зусиль). Даремна праця, марний труд, Даремні нарікання: Часам минулим чудо з чуд Не верне існування (П. Грабовський); Верни мені прожите марно, Всевладний часе, поверни Безплідний день, пусту годину, Верни мені -- мої ж вони! (М. Нагнибіда); Запросини їхні були безуспішні (Ю. Смолич); Неуспішний задум; На санях, у свиті драній, Сіпає мужик, Ньока шкапі неслухняній, — Задаремний крик (переклад П. Грабовського); — Пустоцвіт сам і робота твоя пуста! Гріш ціна такій роботі! (О. Гончар); Їхати далі — однаково пропаща справа, але й вертатися ні з чим (А. Головко); Дурному про розумне балакати — запропала праця (Словник Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. невдячний — невдя́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невдячний — -а, -е. 1》 Який не відчуває і не виявляє вдячності. 2》 Який не виправдовує затрачених на нього зусиль, покладених надій і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невдячний — НЕВДЯ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який не відчуває і не виявляє вдячності. Той мені невдячний, котрого кохаю (П. Чубинський); – Кажуть про нас, дорогі мому [моєму] серцю брати, що ви невдячні і неретельні; взяти гроші знаєте, а віддати і не мислите (О.  Словник української мови у 20 томах
4. невдячний — Невдя́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. невдячний — НЕВДЯ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який не відчуває і не виявляє вдячності. Той мені невдячний, котрого кохаю (Чуб., V, 1874, 321); — Кажуть про нас, дорогі мому [моєму] серцю брати, що ви невдячні і неретельні; взяти гроші знаєте, а віддати і не мислите (Мак., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
6. невдячний — Невдя́чний, -а, -е Неблагодарный. Ой невдячна ж, чи то ж мило, щоб ся серце так смутило. Чуб. V. 302.  Словник української мови Грінченка