невиводний
НЕВИВО́ДНИЙ, а, е, розм.
Який не виводиться, завжди є; постійний.
Живуть [сестри] нічого собі .. І кабана проти Нового року щораз колють. Сало й смалець невиводні (І. Вирган);
Лікпом Реттер від дружининої зради дістав сильну моральну контузію, що поклала невиводні сліди на все його дальше життя (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)