Словник української мови у 20 томах

невиводно

НЕВИВО́ДНО, розм.

Присл. до невиво́дний.

В гіллі й під гіллям [рокити] жили невиводно І тінь заспокійна, і вогкість холодна (Я. Щоголів);

Треба було, щоб каганці горіли невиводно, щоб і вдень, і вночі чоловік доглядав їх та засвічував новий (М. Коцюбинський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. невиводно — невиво́дно прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. невиводно — розм. Присл. до невиводний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невиводно — НЕВИВО́ДНО, розм. Присл. до невиво́дний. В гіллі й під гіллям [рокити] жили невиводно І тінь заспокійна, і вогкість холодна (Щог., Поезії, 1958, 443); Треба було, щоб каганці горіли невиводно, щоб і вдень, і вночі чоловік доглядав їх та засвічував новий (Коцюб., III, 1956, 7).  Словник української мови в 11 томах