невигідно
НЕВИГІ́ДНО, розм.
1. Присл. до невигі́дний.
Покірно стоїть вівця, невигідно розчепіривши ноги, .. і слуха, як дзюрчить з неї молоко у дійницю (М. Коцюбинський);
Гриця заболіли в'язи, бо дуже невигідно лежав: плечі на подушці, а голова скривлена під стіною (Л. Мартович).
2. у знач. безос. пред. Незручно, неприємно.
[Прісцілла:] Скажи, де б нам узяти глини або якої фарби тільки швидше. Нам невигідно кликати рабів (Леся Українка).
НЕВИ́ГІДНО.
1. Присл. до неви́гідний.
Їй невтямки було, що ця поза невигідно випинає її перезрілі форми і на гармошку збирає в'ялу шкіру на шиї (І. Кулик).
2. у знач. безос. пред. Не дає вигоди, прибутку кому-небудь.
Будувати у гірських районах Карпат радіорелейні і кабельні магістралі для подачі телепрограм було технічно й економічно невигідно (з наук.-попул. літ.).
3. у знач. безос. пред. Не йде на користь, не надає переваг кому-, чому-небудь.
Елементарна порядність передбачає говорити правду завжди, навіть коли це невигідно мовцю (Б. Олійник);
– Кричати, щоб хто-небудь перевіз, невигідно: зараз же люди на сміх піднімуть. І Йонька вирішив ночувати на острові (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)