невидючий
НЕВИ́ДЮЧИЙ, а, е, розм.
Те саме, що невидю́щий.
Невидючі або одноокі співці спритно розпитували циган.., чи не бачили вони красуню бранку (З. Тулуб);
Невидючим поглядом дивилася жінка туди, де виривалися з димаря чорні вали диму і танули над табором (А. Хижняк);
Темна невидюча тінь усе зразу покрила... Чи то може потемніло в очах у Одарки (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)