невикритий

НЕВИ́КРИТИЙ, а, е.

Якого не викрили, не виявили, не розкрили.

[Градов:] Одна підлість неодмінно тягне за собою другу, один невикритий злочин призводить до нового злочину (В. Собко);

[Камо:] Це ж не можна, щоб Камо замовк назавжди, щоб впивались тріумфом жандармські тхори, щоб, невикритий, знову пробрався в ряди провокатор мерзенний... (О. Левада).

Значення в інших словниках

1. невикритий — неви́критий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невикритий — -а, -е. Якого не викрили, не виявили, не розкрили.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невикритий — НЕВИ́КРИТИЙ, а, е. Якого не викрили, не виявили, не розкрили. [Градов:] Одна підлість неодмінно тягне за собою другу, один невикритий злочин призводить до нового злочину (Собко, П’єси, 1958, 249); [Камо:] Це ж не можна, щоб Камо замовк назавжди...  Словник української мови в 11 томах