невилазний
НЕВИЛА́ЗНИЙ, а, е, розм.
1. По якому важко пройти, з якого не можна вибратися.
З правого боку у нас непролазний ставок, з лівого – невилазне провалля (М. Старицький);
Найменший осінній дощик перемінював [дороги] на бездонні і невилазні баюри (І. Франко);
Дощ. Валки машин в невилазних калюжах (О. Довженко).
2. перен. Якого важко позбутися.
Те все перенесе тільки гартована у лихій долі, у щоденній недостачі та невилазних злиднях людина... (Панас Мирний);
Жінка твоя ось що каже, Танасію: нема їй чим жити, борги невилазні, хочуть Худик та Косован вашу хату за борги відсудити (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)