невилазний
НЕВИЛА́ЗНИЙ, а, е, розм.
1. по якому важко пройти, з якого не можна вибратися; непролазний.
З правого боку у нас непролазний ставок, з лівого — невилазне провалля (Стар., Облога.., 1961, 11);
Дощ. Валки машин в невилазних калюжах (Довж., І, 1958, 357).
2. перен. Якого важко позбутися.
Те все перенесе тільки гартована у лихій долі, у щоденній недостачі та невилазних злиднях людина… (Мирний, І, 1954, 50);
Жінка твоя ось що каже, Танасію: нема їй чим жити, борги невилазні, хочуть Худик та Косован вашу хату за борги відсудити (Мур., Бук. повість, 1959, 86).
Словник української мови (СУМ-11)