невикінченість
НЕВИ́КІНЧЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неви́кінчений.
Він [І. Франко] натискав на зміст, на думку, а читав так, що жодне вразливе вухо не здолало б помітити невикінченість форми (Кол., Терен.., 1959, 46).
Словник української мови (СУМ-11)