невилазно
НЕВИЛА́ЗНО, присл., розм. Не виходячи, не відлучаючись куди-небудь.
Взимку, коли доводилося [Грицеві] невилазно сидіти в хаті — доглядав своє господарство (Збан., Сеспель. 1961, 302).
Словник української мови (СУМ-11)НЕВИЛА́ЗНО, присл., розм. Не виходячи, не відлучаючись куди-небудь.
Взимку, коли доводилося [Грицеві] невилазно сидіти в хаті — доглядав своє господарство (Збан., Сеспель. 1961, 302).
Словник української мови (СУМ-11)