невилазно —
присл., розм. Не виходячи, не відлучаючись куди-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
невилазно —
НЕВИЛА́ЗНО, присл., розм. Не виходячи, не відлучаючись куди-небудь; постійно, весь час. Взимку, коли доводилося [Грицеві] невилазно сидіти в хаті – доглядав своє господарство (Ю. Збанацький); Сім годин невилазно попопихай цією пилюкою, хоч ти й ас-машиніст! (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
невилазно —
НЕВИЛА́ЗНО, присл., розм. Не виходячи, не відлучаючись куди-небудь. Взимку, коли доводилося [Грицеві] невилазно сидіти в хаті — доглядав своє господарство (Збан., Сеспель. 1961, 302).
Словник української мови в 11 томах