невилазно

невила́зно

присл., розм.

Не виходячи, не відлучаючись куди-небудь.

Значення в інших словниках

1. невилазно — невила́зно прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. невилазно — НЕВИЛА́ЗНО, присл., розм. Не виходячи, не відлучаючись куди-небудь; постійно, весь час. Взимку, коли доводилося [Грицеві] невилазно сидіти в хаті – доглядав своє господарство (Ю. Збанацький); Сім годин невилазно попопихай цією пилюкою, хоч ти й ас-машиніст! (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. невилазно — НЕВИЛА́ЗНО, присл., розм. Не виходячи, не відлучаючись куди-небудь. Взимку, коли доводилося [Грицеві] невилазно сидіти в хаті — доглядав своє господарство (Збан., Сеспель. 1961, 302).  Словник української мови в 11 томах