невилинялий
НЕВИ́ЛИНЯЛИЙ, а, е.
Який не втратив свіжості, яскравості первісного кольору.
Чоловіки доношували здебільшого військовий одяг, на плечах – невилинялі плями від погонів, на грудях – від орденів (Ю. Яновський);
Поменшала [мати], зісохлася, ще дужче змарніла. Тільки чорні брови – невилинялі, майже дівочі! – нагадують про колишню вроду (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)