невилинялий
НЕВИ́ЛИНЯЛИЙ, а, е. Який не втратив свіжості, яскравості первісного кольору.
Чоловіки доношували здебільшого військовий одяг, на плечах — невилинялі плями від погонів, на грудях — від орденів (Ю. Янов., Мир, 1956, 46);
Поменшала [мати], зісохлася, ще дужче змарніла. Тільки чорні брови — невилинялі, майже дівочі! — нагадують про колишню вроду (Гончар, II, 1959, 131).
Словник української мови (СУМ-11)