невимогливий

НЕВИМО́ГЛИВИЙ, а, е.

1. Надто скромний у власних вимогах, запитах, який задовольняється незначним.

Він полюбив їх [книги] глибоко й безсторонньо.., і з усієї пишноти систем, вірувань, подвигів людських, з усіх поривів і блиску людської думки виріс скромний і невимогливий (В. Підмогильний).

2. до чого. Який не потребує чого-небудь значною мірою.

Виноград порівняно невимогливий і до вологи (з наук.-попул. літ.);

Кизил – досить посухостійка рослина, невимоглива до ґрунту (з наук. літ.).

3. Якому не властива вимогливість, суворість до кого-, чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. невимогливий — (який легко пристосовується до всього) невибагливий, неперебірливий, невередливий.  Словник синонімів Полюги
2. невимогливий — невимо́гливий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. невимогливий — -а, -е. 1》 З надто скромними вимогами, запитами, який задовольняється будь-чим. 2》 Який не потребує чого-небудь значною мірою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невимогливий — НЕВИБА́ГЛИВИЙ (який задовольняється найнеобхіднішим щодо життєвих вигод, умов існування); НЕВИМО́ГЛИВИЙ (без надмірних вимог); НЕВЕРЕДЛИ́ВИЙ, НЕПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, НЕПРИМХЛИ́ВИЙ (який задовольняється тим, що в нього є або що йому пропонують)...  Словник синонімів української мови
5. невимогливий — НЕВИМО́ГЛИВИЙ, а, е. 1. З надто скромними вимогами, запитами, який задовольняється будь-чим. 2. Який не потребує чого-небудь у значній мірі. Виноград порівняно невимогливий і до вологи (Наука.., 2, 1957, 21); Кизил — досить посухостійка рослина, невимоглива до грунту (Колг. Укр., 11, 1961, 34).  Словник української мови в 11 томах