невимірний
НЕВИМІ́РНИЙ, а, е.
Який не піддається вимірюванню; дуже великий; неосяжний, безмежний.
З невимірних космічних глибин дивились на неї спокійні зорі (О. Гончар);
В серцях людей і в пульсуванні зір Енергії струмують невимірні (В. Бичко);
Любов до Ярини стала невимірною (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)