невимірний
НЕВИМІ́РНИЙ, а, е.
Який не піддається вимірюванню; дуже великий; неосяжний, безмежний.
З невимірних космічних глибин дивились на неї спокійні зорі (О. Гончар);
В серцях людей і в пульсуванні зір Енергії струмують невимірні (В. Бичко);
Любов до Ярини стала невимірною (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невимірний — невимі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- невимірний — Неосяжний, безмірний, НЕЗМІРНИЙ, незміренний. Словник синонімів Караванського
- невимірний — див. безмежний Словник синонімів Вусика
- невимірний — -а, -е. Який не піддається вимірюванню; дуже великий; неосяжний, безмежний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невимірний — БЕЗМЕ́ЖНИЙ (про простір — який не має видимих меж), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ, НЕОКРА́ЇЙ поет.; БЕЗДО́ННИЙ (звичайно про небо); БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, НЕЗМІРЕ́ННИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- невимірний — НЕВИМІ́РНИЙ, а, е. Який не піддається вимірюванню; дуже великий; неосяжний, безмежний. З невимірних космічних глибин дивились на неї спокійні зорі (Гончар, Земля.. Словник української мови в 11 томах