1. Словник української мови у 20 томах

невимушеність

НЕВИ́МУШЕНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до неви́мушений.

Він уважно слухав Наполеона, але на його обличчі не можна було нічого прочитати, крім світської невимушеності (П. Кочура);

Створюється враження, що атмосфера невимушеності, безжурності в Парижі – штучна. Це для туристів (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невимушеність — неви́мушеність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. невимушеність — -ності, ж. Абстр. ім. до невимушений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невимушеність — НЕВИ́МУШЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неви́мушений. Він уважно слухав Наполеона, але на його обличчі не можна було нічого прочитати, крім світської невимушеності (Кочура, Зол. грамота, 1960, 65). Словник української мови в 11 томах