1. Словник української мови в 11 томах

невимушеність

НЕВИ́МУШЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неви́мушений.

Він уважно слухав Наполеона, але на його обличчі не можна було нічого прочитати, крім світської невимушеності (Кочура, Зол. грамота, 1960, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невимушеність — неви́мушеність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. невимушеність — -ності, ж. Абстр. ім. до невимушений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невимушеність — НЕВИ́МУШЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неви́мушений. Він уважно слухав Наполеона, але на його обличчі не можна було нічого прочитати, крім світської невимушеності (П. Кочура); Створюється враження, що атмосфера невимушеності, безжурності в Парижі – штучна. Це для туристів (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах