невипалений
НЕВИ́ПАЛЕНИЙ, а, е.
Якого при обробці не випалювали (про цеглу, глину і т. ін.).
При розкопках виявлено сотні пірамід, зведених з невипаленої цегли, які на відміну від пірамід Стародавнього Єгипту, були, очевидно, не усипальницями, а релігійними культовими спорудами та адміністративними центрами (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)